як вибрати жорсткий диск
∆орсткий диск (в≥нчестер, в≥нт, HDD, накопичувач) Ц це пристр≥й, на ¤кому збер≥гаЇтьс¤ вс¤ ваша ≥нформац≥¤ (музика, в≥део, картинки, програми ≥ багато ≥ншого). Ќа ньому збер≥гаЇтьс¤ або буде збер≥гатис¤ найц≥нн≥ше, що у вас Ї Ц ≥нформац≥¤, з≥брана за багато рок≥в. ƒо його вибору сл≥д в≥днестись дуже серйозно ≥ звернути увагу на наступн≥ параметри.
™мк≥сть.
« цим параметром, ¤ думаю, все зрозум≥ло. „им б≥льша Їмк≥сть Ц тим краще. Ќа своЇму досв≥д≥ ¤ переконавс¤, що Їмкост≥ жорсткого диску не може бути забагато. “ут увагу сл≥д звертати на ц≥ну: ¤кщо р≥зниц¤ в ц≥н≥ м≥ж дисками з б≥льшою Їмк≥стю ≥ меншою Ї невеликою, то краще брати б≥льший в≥нт.
Ўвидк≥сть передач≥ даних.
Ўвидк≥сть передач≥ даних залежить в≥д швидкост≥ передач≥ шини ≥ швидкост≥ передач≥ нос≥¤ (тобто швидкост≥ зчитуванн¤ та запису). ѕ≥д шиною розум≥ють кабель або шнур, ¤кий з'ЇднуЇ один пристр≥й (напр. жорсткий диск) з другим (материнська плата). Ўвидк≥сть передач≥ шини Ц це максимальна швидк≥сть, з ¤кою в≥нчестер м≥г би передавати дан≥ до ≥нших комплектуючих комп'ютера. –еальна швидк≥сть передач≥ даних Ї дещо меншою.
ƒл¤ звичайних користувач≥в сьогодн≥ доступн≥ шини з≥ швидк≥стю в≥д 33 до 133 ћб/с (≥нтерфейс ATA або UltraDMA), 150 ћб/с (≥нтерфейс - SerialATA), 300ћб/с (≥нтерфейс Ц SerialATA2). ≤нтерфейс визначаЇ ¤к (¤ким способом, ¤кою шиною) з ' ЇднуЇтьс¤ один пристр≥й (напр. жорсткий диск) з другим пристроЇм (материнська плата).
≤нтерфейс ATA (UltraDMA, IDE) Ї самим дешевим ≥нтерфейсом, але при тому залишаЇтьс¤ достатньо швидким дл¤ сучасних в≥нчестер≥в. Ѕ≥льш≥сть сучасних в≥нт≥в не здатн≥ використовувати на всю потужн≥сть найб≥льш швидк≥ режими (ATA100 ≥ ATA133), проте њхн¤ продуктивн≥сть все ж таки досить суттЇво залежить в≥д використовуваного режиму.
≤нтерфейс SerialATA ( SATA ) зб≥льшив швидк≥сть передач≥ до 150 ћб/с, проте це не додало великоњ продуктивност≥ новим в≥нчестерам, оск≥льки ≥нформац≥¤ зчитуЇтьс¤ з них набагато пов≥льн≥ше (приблизно з≥ швидк≥стю
95 ћбайт/с). “акож в нових SATA -в≥нчестерах застосовуЇтьс¤ нова технолог≥¤, завд¤ки ¤к≥й в≥нчестери вид≥л¤ють менше тепла. ј чим менше пристр≥й перегр≥ваЇтьс¤ Ц тим довше в≥н буде працювати. ўе одним плюсом Ї те, що в SerialATA використовуЇтьс¤ 4-жильний кабель (в ≥нтерфейс≥ ATA в≥н був аж 80-жильним), що покращуЇ циркул¤ц≥ю пов≥тр¤ в корпус≥. ¬ новому ≥нтерфейс≥ немаЇ пон¤ть Master/Slave ≥ вс≥ в≥нти ¤вл¤ютьс¤ незалежними. Ѕ≥льше не потр≥бно переставл¤ти перемички при п≥дключен≥ двох в≥нчестер≥в. “акож сл≥д звернути увагу на те, що в≥нти з цим ≥нтерфейсом коштують лише на 2-5 долар≥в дорожче в≥д простих ATA . ƒл¤ ≥нтерфейсу SerialATA потр≥бно нову материнську плату ≥з SATA або SATA2 слотом (гн≥здом).
≤нтерфейс SerialATA II ( SATA II ) зб≥льшив швидк≥сть передач≥ до 300 ћб/с. р≥м цього в SATA II добавлено технолог≥ю зм≥ни черги команд (Native Command Queuing або NCQ), ¤ка дозвол¤Ї зм≥нювати пор¤док виконанн¤ команд, що дозвол¤Ї зб≥льшити пропускну здатн≥сть ≥ тим самим дос¤гнути максимальноњ продуктивност≥. ≤ншими словами утворюЇтьс¤ черга з 32 команд, де в числ≥ перших будуть т≥, ¤к≥ в≥нчестер може виконати найшвидше. “ак ¤к механ≥ка жорсткого диска експлуатуЇтьс¤ значно менше, то ≥ пристр≥й прослужить значно довше. ¬ SATA II добавлено технолог≥ю Port Multipiers, ¤ка дозвол¤Ї п≥дключити до одного каналу до 15 пристроњв зам≥сть одного (¤к це було в SATA ). ƒобавлено можлив≥сть гар¤чого п≥дключенн¤ (в≥дключенн¤) пристроњв, ¤ка Ї дуже корисною при частому використанн≥ зовн≥шн≥х жорстких диск≥в. јле чи будуть п≥дтримуватись ¤к≥йсь з цих можливостей - р≥шати самим виробникам в≥нчестер≥в. ќск≥льки зараз у наш≥й крањн≥ не так багато SATA II Ц пристроњв т¤жко оц≥нювати њњ переваги ≥ недол≥ки.
Ўвидк≥сть передач≥ нос≥¤ Ц це реальна швидк≥сть, з ¤кою дан≥ можуть бути перенесен≥ з або на нос≥й, тобто це Ї швидк≥сть, з ¤кою дан≥ можуть зчитуватис¤ або записуватис¤ на в≥нчестер. ¬ сучасних HDD ц¤ цифра коливаЇтьс¤ в≥д 683ћб≥т/с до 880ћб≥т/с. ¬ б≥льшост≥ сучасних накопичувач≥в ц¤ цифра Ї в межах 740-760ћб≥т. якщо перевести ц≥ цифри в мегабайти, то ми бачимо, що реальна швидк≥сть передач≥ нос≥¤ у кращому випадку коливаЇтьс¤ в≥д 85 до 110 ћбайт/с. ћи бачимо, що швидкост≥ самого дешевого ≥нтерфейсу ј“ј (UltraDMA, IDE) хватаЇ з великим запасом, проте зовс≥м скоро в≥н буде повн≥стю вит≥снений б≥льш новими ≥нтерфейсами - SATA ≥ SATAII.
–озм≥р кеш-пам'¤т≥ (буфера).
Ѕуфер жорсткого диску це дуже швидка пам ' ¤ть, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ тимчасового збереженн¤ даних при операц≥¤х з диском. Ѕ≥льше того, сьогодн≥ Ї можлив≥сть з де¤кою ≥мов≥рн≥стю передбачити ¤к≥ дан≥ будуть потр≥бн≥ користувачу в наступний момент часу ≥ п≥дготовити њх, добавити в буфер, що значно пришвидшуЇ доступ до них. „им б≥льший буфер Ц тим б≥льша ≥мов≥рн≥сть, що необх≥дн≥ дан≥ в наступний момент часу опин¤тьс¤ в буфер≥. ¬ сучасних модел¤х дл¤ звичайних користувач≥в доступно в≥д 2-ох до 16-ти ћб.
—ередн≥й час пошуку (Average Seek Time).
ƒл¤ того, щоб знайти ≥нформац≥ю на диску потр≥бно, щоб головка в≥нчестера, ¤ка буде зчитувати ≥нформац≥ю, перем≥стилас¤ в те м≥сце, де Ї необх≥дна ≥нформац≥¤. „асом пошуку буде час, необх≥дний дл¤ того, щоб п≥д головкою опинивс¤ необх≥дний сектор з необх≥дною ≥нформац≥Їю. —аме тому потр≥бно вибирати диски з б≥льш високою швидк≥стю обертанн¤ шпиндел¤, ¤к≥ мають б≥льш досконалий механ≥зм позиц≥онуванн¤. ƒл¤ звичайних користувач≥в доступн≥ модел≥ з 5400 ≥ 7200 ќб/хв. –≥зниц¤ в ц≥н≥ м≥ж ними Ї дуже маленькою, але при цьому суттЇво зб≥льшуЇтьс¤ продуктивн≥сть. —ьогодн≥ варто брати лише т≥ модел≥, швидк≥сть обертанн¤ шпиндел¤ в ¤ких Ї 7200 ќб/хв або б≥льше.
—ередн≥й час доступу.
—ередн≥й час доступу - це час, ¤кий потр≥бен в≥нчестеру дл¤ того, щоб почати зчитувати або записувати ≥нформац≥ю. ¬ сучасних модел¤х середн≥й час доступу (читанн¤) сьогодн≥ коливаЇтьс¤ в межах 8-9мс, а середн≥й час доступу (запис) - в межах 8,5-11мс. ѕо цьому показнику вс≥ в≥нчестери дос¤гнули високих результат≥в. —аме тому цей показник Ї не важливим ≥ в≥дчутноњ продуктивност≥ в≥н вам не додасть.
ѕлотн≥сть запису (Record Density).
≤нформац≥¤ в≥нчестера записуЇтьс¤ на пластини. ≤снуЇ думка, що чим менше пластин, тим диск працюЇ швидше ≥ тим в≥н над≥йн≥ший. ѕо¤сню на приклад≥. ¬≥нт з Їмк≥стю 80√б. може мати одну пластину на 80√б. або 2 пластини по 40√б. «а ц≥Їю лог≥кою краще брати в≥нт з одн≥Їю пластиною ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в це Ї кращим вар≥антом. “акож сл≥д сказати, що це не Ї важливим показником ≥ значного п≥двищенн¤ продуктивност≥ ви не отримаЇте.
‘≥рма виробник.
–екомендувати ¤кусь ф≥рму сьогодн≥ справа не вд¤чна. ” кожноњ ф≥рми були вдал≥ ≥ невдал≥ сер≥њ. раще за все вибирати в≥нчестер по результатам тестуванн¤ ≥ формувати свою думку з допомогою форум≥в. | 
